Марк Цукерберг не пожертвував $45 млрд на благодійність

Марк Цукерберг не пожертвував $45 млрд на благодійність
Марк Цукерберг не пожертвував $45 млрд на благодійність

Марк Цукерберг не пожертвував 45 млрд дол. на благодійність. Ви, можливо, чули про це, але це не правда.

Натомість відбулося ось що: Цукерберг створив інвестиційну компанію.

Вибачте за трохи менш сексуальний заголовок.

Цукерберг є засновником Фейсбуку та молодим мега-мільярдером. Оголошуючи про народження дочки, він та його дружина, Прісцилла Чан, заявили, що вони пожертвують 99% своїх володінь, переважна більшість з яких пов’язана із акціями Фейсбуку, оціненими сьогодні у 45 млрд дол.

Чинячи так, Цукерберг і Чан не заснували благодійний фонд, що має статус неприбуткового. Вони створили компанію з обмеженою відповідальністю, яка вже отримала величезні переваги — це прорив у піарі для нього самого. Його піар, побудований на “прибутковості інвестицій” ("return on investment"), уже затьмарює його піар від акцій Фейсбуку. Цукерберг, по суті, переклав гроші з однієї кишені в іншу.

Компанія з обмеженою відповідальністю (ТОВ) може інвестувати в прибуткові компанії (можливо, вони будуть охарактеризовані як компанії, відповідальні перед суспільством, однак багато компаній прикриваються суспільною відповідальністю). ТОВ можуть робити політичні дотації. Це може лобіювати зміни в законах. Він може робити все що завгодно з його грошима. У цьому вся Америка. Але, як суспільство, ми не називаємо такі види діяльності “благодійністю”.

Більше того, благодійний фонд є суб’єктом регулювання та нагляду. Він повинен розподіляти певний відсоток своїх активів щороку. Нова компанія з обмеженою відповідальністю Цукерберга не підпадає під ці правила і до неї немає ніяких вимог щодо прозорості.

При висвітленні подій багато коментаторів високо оцінюють розмір та відсоток пожертви і зазначають, що Цукерберг відносно молодий, щоб планувати віддати своє багатство. “Філантропічна обіцянка Марка Цукерберга створює нові стандарти благодійності” - таким був заголовок статті у Блумберг. Від самого початку мало новинних агенцій розглядали податкові наслідки плану Цукерберга. Стаття у Wall Street Journal взагалі не згадує про податки.

Так само вони не розглядали наслідки соціальні від потенційних пожертвувань.

Отож, якими є податкові наслідки? Вони будуть досить щедрими для Цукерберга. Я запитував у Віктора Флейшера, професора права й спеціаліста з податків Школи права Університу в Сан-Дієго, який пише статті для DealBook. Він пояснив, що якщо компанія з обмеженою відповідальністю продасть акції, Цукерберг заплатить здоровенний податок за приріст капіталу, особливо якщо акції Фейбуку продовжуватимуть рости.

Якщо компанія з обмеженою відповідальністю пожертвує на благодійність, вона отримає податкову знижку, як будь-хто інший. Це маленький приємний бонус. Але, мабуть, компанія з обмеженою відповідальністю так не зробить, бо вона може краще. Мудрим кроком, пояснює професор Флейшер, буде пожертвувати дохід від акцій, що вестиме за собою відрахування від ринкової ціни акцій без потреби платити податки.

ЦУКЕРБЕРГ ЗІБРАВ ОДИН З НАЙБІЛЬШИХ СТАТКІВ У СВІТІ І, ЙМОВІРНО, НІКОЛИ НЕ ПЛАТИТИМЕ ПОДАТКІВ З ЦЬОГО

Цукерберг не створював податкових законів і не може бути критикований за те, що мінімізує свої податкові витрати. Якби він створив фонд, він також мав би подібні податкові переваги. Однак що це означає: Цукерберг зібрав один з найбільших статків у світі і, ймовірно, ніколи не платитиме податків з цього. Щоразу, коли суперзаможний плутократ робить благодійні пожертвування, для громадськості це має бути нагадуванням про те, як працює наша податкова система. Заможний купує прекрасний піар та обожнювання за пожертви, що мінімузують його податки.

Замість того, щоб витрачати похвали на Цукерберга за те, що створив прес-реліз своєї обіцянки, це має бути приводом для обговорень того, у якому суспільстві ми живемо. Хто має фінансувати загальні суспільні потреби та як? Благодійність рідко фінансує щоденні, хоч і найважливіші, потреби.

Що означатимуть 40 млрд для створення робочих місць і витрат на інфраструктуру? Центр контролю та запобіганням хворобам, наприклад, має бюджет близько 7 млрд. Можливо, більше повинно піти саме на це. Суспільство за допомогою своїх обраних членів накладає податки на всіх його членів. Після цього обрані чиновники вирішують, що робити з цими грошима.

В цьому випадку все по-іншому. Одна людина прийматиме таке рішення.

Звісно, ніхто не вважає, що робота наших чиновників з розподілу коштів є хорошою. Політики — купа бомжів! Можливо, Цукерберг буде приймати чудові рішення, які мене повністю задовольнятимуть. Він зробив пожертву на 100 млн дол. для шкільної системи Ньюарку, як зазначає Дейл Русакофф у книзі “Приз: хто відповідальний за американські школи?” Цукерберг вчився на власних помилках. Ми не знаємо, чи це правда, тому що він не прийняв жодних рішень щодо грошей, які планує передати до інвестиційної компанії.

Але я думаю, що я можу зробити хорошу роботу, розподіляючи 45 млрд. Можливо, навіть кращу, ніж Цукерберг. Я свідомий того, що багато людей не погоджуватимуться з моїми рішеннями. Людям, яким подобається, як Цукерберг марнує свої кошти, може не подобатися, як це роблять брати Кохи. Або Джордж Сорос.

Мега-пожертви, припускаючи, що Цукерберг виконає свою обіцянку, є явним підтвердженням того, що кошти повинні бути повернені назад у суспільство. Також вони є мовчазним підтвердженням, що ніхто не зможе коли-небудь витратити 45 млрд на себе та свою сім’ю і що гроші є насправді “його” у фундаментальному значенні. Отож суспільство не може покладатися на благодіяння та освіту заможних, щоб ті реалізували це індивідуально. Ми повинні взяти частину свого рівномірно — свого роду податок на багатство.

Справа в тому, що ми перетворюємося на суспільство олігархів. І я не настільки захоплений новими повелителями Силіконової долини.

http://texty.org.ua/


Похожие материалы (по тегу)